Я ль винен, що я поет…

Я ль винен, що я поет
Важких мук і гіркої долі,
Не по своїй же став я волі -
Таким вже народився на світло.

Я ль винен, що життя мені не миле,
І що я всіх люблю і разом ненавиджу,
І знаю про себе, чого ще не бачу,-
Адже цей дар мені муза принесла.

Я знаю - в житті щастя немає,
Вона є марення, мрія душі хворий,
І знаю - нудний всім наспів сумний мій,
Але я не винен - ​​такий вже я поет.

1911-1912

Оцініть:
( 3 оцінки, середнє 5 з 5 )
Поділіться з друзями:
Сергій Єсєнін
Додати коментар