Море голосів горобиних…

Море голосів горобиних.
ніч, а як ніби ясно.
Так адже завжди прекрасно.
ніч, а як ніби ясно,
І на устах невинних
Море голосів горобиних.

брат, у місяця таке, -
Світить - хоч кинься в воду.
Я не хочу спокою
У синю цю погоду.
брат, у місяця таке, -
Світить - хоч кинься в воду.

мила, ти Лі? так що ви?
Ці вуста не втомились.
ці вуста, як в струменях,
Життя вгамують в поцілунках.
мила, ти Лі? так що ви?
Рози ль мені то нашептали?

Сам я не знаю, що буде.
близько, а, може, гдей то
Плаче весела флейта.
У тихому вечірньому гуде
Шаную я за лілії грудей.
Плаче весела флейта,
Сам я не знаю, що буде.

1925

Оцініть:
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Поділіться з друзями:
Сергій Єсєнін
Додати коментар