Ніколи я не знав – Корній Чуковський


Ніколи я не знав,
що так весело бути старим.
З кожним днем ​​мої думки
світліше і світліше.
Біля милого Пушкіна,
тут на осінньому Тверському,
Я з прощальним жадібністю
довго дивлюся на дітей.
І, втомленого, старого,
тішить мене
Віковічна їх біганина і метушня.
Так до чого б і жити нам
На цій планеті,
У вирі
кривавих століть,
Якби не вони, НЕ ось ці
окаті, дзвінкі діти ...

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Сергій Єсєнін