в'язень – Пушкін

Сиджу за гратами в темниці сирій.
Вигодуваний в неволі орел молодий.
Мій сумний товариш, махаючи крилом,
Криваву їжу клює під вікном,

клює, і кидає, і дивиться у вікно,
Неначе з мною задумав одне.
Кличе мене поглядом і криком своїм
І вимовити хоче: “Давай, Uletim!

Ми вільні птахи; пора, брат, пора!
туди, де за хмари біліє гора,
туди, де синіють морські краю,
туди, де гуляємо лише вітер ... да я!..”

Оцініть:
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Поділіться з друзями:
Сергій Єсєнін
Додати коментар