Місяць пику полоще в калюжі,
З неба світить ліловий сатин.
Я стою нікому не потрібен,
Самотній і п'яний, один.
А хорошого в житті мало,
Біль не тоне в проклятому вини,
Даже та, що любив, перестала
Посміхатися при зустрічі мені.
А за що? І для цього, що п'ю я,
Хіба можна за це лаяти,
Коль на цій на п'яній планеті
Народила мене бідна мати.
Я стою нікому не потрібен,
Самотній і п'яний, один.
Місяць пику полоще в калюжі,
З неба світить ліловий сатин.
